Весняні шкідники ріпаку
Із початком відновлення вегетації озимого ріпаку активізуються ранньовесняні шкідники цієї культури. Можуть почати свою шкодочинну діяльність гусениці підгризаючих і листогризучих совок – зокрема совки-гамми.
Чорний хрестоцвітий прихованохоботник з’являється уже за температури повітря +4-6*С першим серед прихованохоботників, личинки якого виїдають ходи у кореневій шийці, листках і головному пагоні.
За температури повітря вище +6°С починають з’являтись з місць зимівлі жуки великого ріпакового прихованохоботника, масово вилітають за температури +9...12°С. Рано навесні (часто в середині березня ще до початку відновлення вегетації), коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1см верхівки пагона). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинки прогризають ходи всередині пагонів, викликаючи розтріскування стебла і його зигзагоподібне вигинання.
Ріпаковий стебловий прихованохоботник навесні відновлює активність, починаючи з кінця березня, розвивається трохи пізніше від великого ріпакового прихованохоботника, коли температура повітря досягає 8-9°С. Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття — «бородавки». На пластинках листків пошкодження мають вигляд білуватих плям.
Ще один небезпечний шкідник ріпаку та інших хрестоцвітних культур – ріпаковий квіткоїд. Дорослі жуки зимують на поверхні ґрунту під опалим листям або рослинними рештками на узліссі, в садах, парках. Переважно цей шкідник з’являється у квітні — на початку травня. Жуки ріпакового квіткоїда розселяються на квітки дикорослих рослин (підбіл звичайний, жовтець, кульбаба, шафран), згодом переміщуються на ріпак і насінники капустяних культур. Живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки. Пошкоджені бутони обпадають, при слабкому пошкодженні утворюються виродливі стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. Самка відкладає яйця по 1 – 2 в бутони, які не розпустилися, і квітки. Плодючість — 50 – 60 яєць. Личинки вилуплюються через 5 – 9 діб і живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками.
Під час зниження температури повітря до від’ємних показників всі процеси розвитку, розповсюдження шкідливих організмів тимчасово припиняються.
Для боротьби з шкідниками ріпаку при досягненні економічного порогу шкідливості – 1 жука ріпакового квіткоїда на рослину, 1-2 жуків стеблового пильщика, 2 колоній попелиць на м.кв. проводять обприскування дозволеними інсектицидами. Обприскування обов’язково здійснюють до цвітіння ріпаку з дотриманням правил техніки безпеки.
Світлана Вега, державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
