Повитиця – небезпечний паразит
Повитиця польова — надзвичайно шкідливий карантинний бур’ян-паразит, що розмножується як насінням, так і вегетативно — частками стебла. Вона не має ні листків, ні коренів. Закріпившись на рослині-господарі гаусторіями (присосками), паразит поступово обплітає її по спіралі своїм ниткоподібним стеблом, розгалужується і переходить на сусідні рослини.
Для повитиці польової характерний практично необмежений ріст та здатність до галуження, а тому один екземпляр паразита за порівняно короткий період може обплутати десятки сусідніх рослин. Як типовий бур’ян-паразит, повитиця живиться тільки з рослин-господарів, висмоктуючи воду із розчиненими у ній органічними та неорганічними сполуками. Вона спричинює порушення обміну речовин у рослин-живителів, ослаблює і затримує їхній ріст і розвиток. Значний розвиток повитиці, особливо за низької агротехніки вирощування, взагалі може призвести до повної загибелі культурних рослин. Одна рослина повитиці польової утворює до 15 тис. і більше насінин, що зберігають схожість у грунті протягом шести-семи років.
Повитиця є «всеїдним» карантинним бур’яном -паразитом і пошкоджує понад 200 (а за окремими даними — і до 630!) видів культурних і дикорослих, переважно трав’янистих рослин. Це багаторічні бобові трави, буряки, вика, льон, коноплі, тютюн, махорка, сочевиця, горох, соя, кормові боби, а також численні овочеві та баштанні культури - майже всі основні сільгоспкультури, які нині вирощують. Відносно стійкими до цієї агрономічної напасті є лише зернові культури та соняшник. Шкода від повитиці є надзвичайно високою і недооцінювати її не слід.
Основним джерелом поширення повитиці польової, рослини-паразиту, є погано очищене насіння польових культур, переважно люцерни та конюшини. Повитицю виявляють у насінні польових, овочевих, лікарських та квіткових культур, вирощуваних в Україні чи імпортованих з інших країн (Туреччини, Сирії, Греції, Лівану, США, Угорщини, Чехії, Йорданії тощо). Існує реальна загроза розповсюдження повитиці на присадибних ділянках населення, адже її можна занести через привозне насіння з-за кордону.
Під час планування заходів боротьби із повитицею польовою слід чітко усвідомлювати: якщо бур’ян уже уразив культурну рослину, то знищити його можна переважно тільки разом із нею. Повністю позбутися повитиці вкрай складно - часто впродовж декількох років систематичного її знищення у вогнищі зараження. Тому найкращим способом є профілактика, зокрема ретельне дотримання правил карантину рослин. Найважливіші з них — це:
- ретельна перевірка насіннєвого матеріалу. У разі виявлення насіння повитиці польової чи іншого карантинного бур’яну цей матеріал спрямовують на доочищення, або утилізують;
- ретельне очищення машин та знарядь, що використовували на збиранні врожаю із ділянок, засмічених повитицею, перш ніж використовувати їх для інших робіт;
- недопущення потрапляння повитиці польової у корми;
- дотримання сівозмін із висівом культур, які не уражуються або слабко уражуються повитицею: всіх видів зернових та соняшнику; введення у сівозміну чорного пару;
- розміщення у сівозміні сприйнятливих до повитиці культур не раніше як через шість років;
- оранка полів, засмічених повитицею польовою, на всю глибину орного шару, що більшою мірою сприяє загибелі проростків бур’яну (насіння проростає із глибини не більше ніж 6 см);
- догляд за посівами слід починати із боронування до появи сходів і після. Сходи повитиці польової мають рудиментарний корінь, який лише на 1-2 см проникає в ґрунт на початку сходів, тому будь-який його механічний обробіток під час появи сходів цієї рослини призводить до повного її знищення. Протягом вегетації — проводити міжрядні обробітки і знищувати окремі уражені повитицею польовою рослини де це можливо;
- вогнища уражених посівів необхідно викошувати із захопленням півтораметрової гарантійної зони навколо, обов’язково до цвітіння бур’яну, скошену масу висушувати, виносити за межі поля та спалювати. Вогнище потрібно утримувати у стані чорного пару або обробляти гербіцидами. Ефективними є грунтові гербіциди Стомп 330, к.е., Примекстра TZ Голд 500 SC, к.с., Харнес, к.е., гербіциди Тітус 25,в.г., Пікадор,РК, Юпітер, РК та інші в залежності від вирощуваної культури.
- у посівах багаторічних трав і на необроблюваних землях повитицю польову слід якомога частіше низько скошувати до її цвітіння;
- перед збиранням урожаю культурних рослин вогнища на посівах, заражених повитицею польовою, необхідно скошувати і збирати окремо. Засмічений урожай потрібно зберігати окремо. Світлана Вега, державний фітосанітарний інспектор Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
