Добросинсько-Магерівська громада
Львівська область, Львівський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Карантинні шкідливі організми на території Львівської області

Дата: 29.07.2022 13:07
Кількість переглядів: 192

КАРАНТИННІ ШКІДЛИВІ ОРГАНІЗМИ на території Львівського району

 

У всьому світі аграрії, навіть володіючи найсучаснішими технологіями, так і не змогли позбутися загрози нашестя карантинних організмів на свої поля. Україна — тим більше не виняток.

 

Не­без­печні шкідливі ор­ганізми, які під­ля­га­ють ре­гу­лю­ван­ню, вклю­чені до «Пе­реліку ре­гу­ль­о­ва­них шкідли­вих ор­ганізмів», за­твер­д­же­но­го на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 29.11.2006 р. № 716 (зі зміна­ми згідно з на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 04.08.2010 р. № 467). Цей Пе­релік скла­дається із трьох списків, а са­ме:

А-1 Ка­ран­тинні ор­ганізми, відсутні в Ук­раїні;

А-2 Ка­ран­тинні ор­ганізми, об­ме­же­но по­ши­рені в Ук­раїні;

Ре­гу­ль­о­вані не­ка­ран­тинні шкідливі ор­ганізми.

До «Переліку регульованих шкідливих організмів», виявлених в Україні, який чинний донині, на сьогодні входять: 2 види кліщів, 98 видів комах, 69 видів хвороб рослин, 12 видів нематод та 38 видів бур’янів.

З ме­тою оцінки фіто­санітар­но­го ста­ну те­ри­торії країни дер­жавні фіто­сані­тар­ні інспек­то­ри щорічно про­во­дять моніто­ринг, який вклю­чає кон­трольні об­сте­жен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких і лі­со­вих угідь, місць зберіган­ня і пе­ре­роб­ки рос­лин та рос­лин­ної про­дукції, пунк­тів ка­ран­ти­ну рос­лин і при­лег­лої до них те­ри­торії. Дер­жавні служ­бовці об­сте­жу­ють землі сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня у гос­по­дар­ст­вах, а та­кож на при­са­диб­них ділян­ках гро­ма­дян. Вис­но­вок про фіто­санітар­ний стан об’єктів ре­гу­лю­ван­ня ви­да­ють фіто­санітарні ла­бо­ра­торії на підставі аналізу зразків, віді­бра­них дер­жав­ни­ми інспек­то­ра­ми під час про­ве­ден­ня та­ких об­сте­жень.
Дані фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу те­ри­торії країни є підста­вою для на­кла­дан­ня чи ска­су­ван­ня ка­ран­тин­но­го ре­жи­му, а та­кож для пла­ну­ван­ня за­ходів із ло­калізації та ліквідації во­гнищ ка­ран­тин­них ор­ганізмів.

За даними моніторингу, який постійно проводить Управління фітосанітарної безпеки, Держпродспоживслужби,у Львівській області (а саме Львівський р-н) спостерігається зростання кількості та площі вогнищ карантинних організмів, які є обмежено поширеними на території України. Зокрема, було відмічено розширення площ, заражених , Західним кукурудзяним жуком, амброзією  полинолистою та ін.

 За минулі роки  по Львівському районі найбільше (за площею) фіксується запровадження карантинного режиму на посівах кукурудзи щодо західного кукурудзяного жука (а саме:  ПП”Західний Буг”, ФГ “Кушпіта”, ТзОВ”Захід Агро МХП”

 На території Львівського району протягом вегетаційного періоду 2021р. було проведено обстеження: візуально та за допомогою феромонних пасток : сади, поля, ліси та складські приміщення на наявність карантинних організмів: американського білого метелика,  південноамериканську томатну міль, азіатську бавовникову совку, лісового похідного шовкопряда, китайського, азіатського та мінливого вусачів, ясеневу та смарагдову златку, березову златку, капрового жука. Візуально карантинних зазначених шкідників та хвороб не виявлено. Відібрані зразки направлено до Державної установи Львівської фітосанітарної лабораторії. Планом робіт на 2022р. і надалі передбачено здійснення обстежень на наявність карантинних шкідників, хвороб і бур’янів.

Найбільш поширені шкідливі організми:

Американський білий метелик — білосніжний, з шовковистим відливом. Іноді зустрічається з темними або жовтувато-коричневими цяточками на крилах. Пошкоджує понад 300 видів різних трав’янистих, кущових та деревних культур. Найбільш улюбленими культурами є шовковиця, клен американський, айва, бузина, вишня, груша, виноград, волоський горіх, слива, хміль, яблуня. Основна ознака пошкодження — наявність на деревах павутинних гнізд. Типове павутинне гніздо американського білого метелика сформоване з тоненької павутини, яка обплутує спочатку 1-2, а потім декілька верхівкових листків на гілці. У міру зростання гусені і нестачі їжі всередині гнізда, павутиною обплутуються все нові і нові листки. Згодом гніздом стає ціла гілка чи частина її розміром 1-2 м. Гусениці метелика починають шкрябати епідерміс листя. Їхнє життя триває 35-45 діб, але за цей час вони встигають завдати непоправної  шкоди рослинам. Повністю об’їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. 6-8 гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.

золотиста картопляна нематода — основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Також нею уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових. Захворювання, спричинене нею, називається глободероз. Середні втрати врожаю картоплі від ураження рослин золотистою картопляною цистоутворюючою нематодою  становлять 30%, але за високого рівня чисельності нематод у ґрунті можлива й повна загибель рослин. Особливо великої шкоди завдає на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Специфічні ознаки захворювання рослин глободерозом відсутні. Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває «бородавчастого» вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього — зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість — зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С. 

західний кукурудзяний жук (діабротика) — один із найнебезпечніших карантинних організмів для кукурудзи. Рослинам шкодять як личинки, так і жуки. Дорослі комахи мають розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. Надкрила з трьома  темними поздовжніми смугами на жовтувато-зеленому тлі, які в самців можуть зливатися. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та полягання рослин кукурудзи, за якого неможливий механізований збір урожаю. Жуки та личинки є переносниками збудників грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань кукурудзи. Найбільша шкoдoчиннicть зaxідного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. Уперше західного кукурудзяного жука в Україні виявили років 15 тому. Певний період шкідник обмежувався лише однією-двома західними областями країни. Але впродовж останніх років спостерігається поступове поширення небезпечної комахи на території Львівської області (а саме Львівський  район).

бактеріальне в’янення (вілт) кукурудзи — типово судинна хвороба, яка уражує всі органи рослини — листя, стебла, корені, волоті, качани й насіння. Її збудник — бактерія Erwinia stewartii (Smith) Dye. Хвороба починається зазвичай з появи на нижніх листках молодих рослин повздовжньої штрихуватої плямистості. Спочатку плями світло-зелені, потім жовтіють, засихають, іноді зливаються разом, вражаючи, таким чином, значну частину поверхні листя. Швидко поширюючись по судинних пучках, інфекція переходить в стебло, а по стеблу — з нижнього листя на верхнє. На ураженій тканині листя і стебел часто виступає ексудат. Судинні пучки бувають настільки переповнені бактеріями, що на поперечному зрізі стебла виступає бактеріальна маса у вигляді жовтих крапель слизу. Сильно уражені рослини засихають і гинуть навіть за наявності достатньої кількості вологи у ґрунті. Ті рослини, які не гинуть, стають карликовими, передчасно викидають волоті характерного білого забарвлення. Розмножуючись і поширюючись по судинах, бактерії проникають в качани і у внутрішні тканини зерен. Ексудат, який виступає на внутрішній поверхні обгорток, заражає насіння з поверхні.

  Окрім перелічених організмів, у минулому році карантинні заходи застосовуються щодо пасма льону,  амброзії полинолистої, повитиці польової, гірчака повзучого (степового), сорго алепського (гумай).

Поширенню карантинних організмів сприяють насамперед кліматичні фактори. Зокрема, спекотна погода влітку та відносно тепла зима. Свою роль відіграє занадто низька активність аграріїв щодо боротьби з карантинними організмами, які поширені на оброблюваних землях. Свій негативний вплив на збільшення вогнищ зробив і встановлений в окремі роки мораторій на перевірки, тобто на «проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю)».

 

Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби  відділ карантину рослин у Львівській області

провідний спеціаліст СЕМОЧКО Г.

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь