Правила поводження на водних об’єктах в зимовий період
Правила поводження на водних об’єктах в зимовий період
Основні положення, правила поводження на водних об’єктах затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 3 грудня 2001 року № 272.
Ці Правила розроблені з метою попередження нещасних випадків на водних об'єктах України і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України. У разі якщо водний об'єкт передається в оренду підприємствам, установам, організаціям або фізичним особам, орендар виконує вимоги цих Правил.
Основні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об’єктах протягом зимового періоду:
1. Визначення та позначення на місцевості найбільш небезпечних місць підлідного рибальства, встановлення інформаційних стендів із зазначенням місць заборонених для вилову риби та виходу на лід.
2. Закріплення місць зимової риболовлі за підприємствами, організаціями, установами району.
3. Проведення в навчальних та дошкільних закладах занять щодо вивчення правил поведінки на льоду.
4. Забезпечення доведення до населення заходів безпеки на льоду.
«ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ І НА ВОДІ».
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ НА ЛЬОДУ
У зимовий період місцеві засоби масової інформації під час публікації або передачі метеозведень чи метеопрогнозів повинні давати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і особливо попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи таненні льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).
Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та притоках міцність льоду послаблена течією. Слід пам'ятати, що морський лід набагато слабкіший за прісноводний.
Міцність льоду можна частково визначити візуально.
На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0°):
— для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5 — 7 см
(лід блакитного кольору — найміцніший,
білого — міцність у два рази менше,
сірий — свідчить про присутність води в товщі льоду);
— для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);
— при масовому катанні на ковзанах — 25 см;
— для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т — 35 — 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);
— для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т — 40 — 60 см (дистанція в колоні не менше 30 м).
При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 — 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності — ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5 — 6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5 — 6 метрів.
Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 — 20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400 — 500 г на іншому кінці.
Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв'язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.
Організації, що проводили роботи з вирубки льоду, повинні огороджувати небезпечні ділянки з метою привернення уваги до небезпеки за огорожею та перешкоди вільного підходу до вирубаної ділянки (виставляється не ближче 1,5 м до неї), додатково виставляти таблички з написом «ОБЕРЕЖНО, ОПОЛОНКА!» великими літерами, які можливо було б прочитати з берега або за 50 м від них.
Під час роботи з вирубки льоду необхідно обов'язково організувати постійне чергування осіб, які пройшли спеціальну підготовку з надання допомоги на льоду. У розпорядженні чергового постійно напоготові повинні бути рятувальні дошки довжиною 4 м, жердина з вірьовкою і петлею, плавучий кінець з плавучою кулею з одного краю та петлею з іншого, рятувальні круги, жилети, пояси, сухі вовняні ковдри у пластикових мішках.
*ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ І НА ВОДІ*
Рятування потерпілих на льоду:
Надання допомоги людині, яка провалилася під лід,— надзвичайно небезпечне заняття, потребує зібраності та виваженості в діях.
Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:
Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну клюшку або киньте шнурок, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.
Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте шнурок. Якщо шнурок чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець шнурка однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами — так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте «швидку медичну допомогу», надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.
Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)
Ознаки гіпотермії:
— тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях;
— оніміння;
— втрата координації рухів;
— зніяковіння, незвична манера поведінки;
— температура тіла нижче 35° С.
Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.
Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії:
викличте «швидку медичну допомогу»;
поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;
не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;
будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим;
по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);
дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.
Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням зовні.
Виписка з наказу МНС України від 03.12.2001 № 272 «Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України».
