Активізація шкідливих організмів у березні
У березні поява та розвиток шкідливих організмів на різних культурах залежатиме від температури повітря та вологості. На сьогодні поверхня полів перезволожена, вкрита блюдцями води на понижених елементах рельєфу. Якщо позитивні температури будуть зберігатися протягом наступних декад, то озимі зернові культури будуть рости і розвиватися.
З початком відновлення вегетації рослин можна очікувати також їх ураження різноманітними шкідливими організмами. Будуть мати місце розвиток і розповсюдження кореневих гнилей, борошнистої роси, снігової плісняви, аскохітозу, гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу та інших видів інфекцій на озимій пшениці, озимому ячмені, озимому житі, тритікале. У верхні шари грунту почнуть підніматися і наносити шкоду личинки жуків – коваликів – дротяники, гусениці озимої совки. Якщо встановиться температура +12-14°С у приґрунтовому шарі повітря, то зимуючі личинки злакових мух почнуть пошкоджувати стебла злаків.
На листках рослин озимого ріпаку може з’явитися пероноспороз, альтернаріоз, фомоз. Можуть почати свою шкодочинну діяльність гусениці підгризаючих і листогризучих совок – зокрема совки-гамми, так як зимові умови були дуже поблажливі на рахунок морозу та снігу. Чорний хрестоцвітий прихованохоботник з’являється уже за температури повітря +4-6*С першим серед прихованохоботників, личинки якого виїдають ходи у кореневій шийці, листках і головному пагоні. За температури повітря вище +6°С починають з’являтись з місць зимівлі жуки великого ріпакового прихованохоботника, масово вилітають за температури +9...12°С. Рано навесні (часто в середині березня ще до початку відновлення вегетації), коли впродовж 7-10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла, самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку (нижче на 1см верхівки пагона). У місцях проколів на стеблі видно темні плями. Личинки прогризають ходи всередині пагонів, викликаючи розтріскування стебла і його зигзагоподібне вигинання. Ріпаковий стебловий прихованохоботник навесні відновлює активність, починаючи з кінця березня, розвивається трохи пізніше від великого ріпакового прихованохоботника, коли температура повітря досягає 8-9°С. Жуки живляться листками, прогризаючи в черешках і товстих жилках епідерміс, після чого виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття — «бородавки». На пластинках листків пошкодження мають вигляд білуватих плям.
Під час зниження температури повітря до від’ємних показників всі процеси розвитку, розповсюдження шкідливих організмів тимчасово припиняться.
У березні можна очікувати розповсюдження мишоподібних гризунів на посівах усіх озимих культур, багаторічних бобових і злакових травах та неорних землях. Найбільш шкодочинними вони будуть на полях, розміщених біля лісів, пасовищ, забур’янених ділянок чи інших неорних земель, на присадибних ділянках. Після відновлення вегетації, з появою зелених рослин, мишоподібні гризуни почнуть переселятися на площі озимого ріпаку, озимої пшениці у пошуках свіжого корму.
Вега С. І.
державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
